Голова уряду України Володимир Гройсман заявив, що проблема корупції Україні перебільшена.
“Багато наших ворогів зацікавлені в дестабілізації України, і вони завжди висувають проблему корупції в нашій країні. Вони постійно повторюють, що корупція дуже поширена. І вони роблять це скрізь, у тому числі за кордоном. Час від часу стикаюсь з цією проблемою, і я вважаю, що це перебільшено”, – зазначив прем’єр.
Володимир Гройсман говорив це торік восени, коли поважні українські соціологічні інституції – Фонд “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва, Київський міжнародний інститут соціології та соціологічна служба Центру Разумкова – підбивали підсумки боротьби з корупцією у 2017 році. Висновки їхніх двох досліджень – нищівні.
Боротьба з корупцією є незадовільною – вважають понад 80% опитаних соціологами. Ба більше – антикорупційна політика влади є повністю провальною – такої думки 46,1% опитаних.
По-іншому й не могло бути. До кінця 2017 року не відбулося жодної значущої дії президента, суддів, депутатів Верховної Ради, новостворених антикорупційних органів і старих правоохоронних структур, які б могли переконати суспільство у протилежному. Президент, попри протести представників громадського сектора, все ж призначив до складу нового Верховного Суду суддів із заплямованою репутацією. Співробітники антикорупційних органів розв’язали внутрішньовидову “війну компроматів”. А гучні затримання в антикорупційних справах не призвели до очищення української влади.
Ба більше – запідозрені в оборудках з бюджетними коштами отримали в судах рішення, які дозволили комфортно, в домашньому колі, зустріти новорічні свята. Згадати б заступника міністра оборони Ігоря Павловського, якому разом із групою чиновників оборонного відомства закидають участь у корупційній схемі закупівлі палива у компанії “Трейд Коммодіті” й розтрату понад 149 млн. грн. із держбюджету.
Хоч президент і обіцяв “відрубати руки” за крадіжки в армії, спершу суд відхилив клопотання прокуратури про арешт затриманого на 60 діб з альтернативою застави у розмірі 75 млн. грн. й постановив цілодобовий домашній арешт. А потім суддя змінив запобіжний захід на особисте зобов’язання – і генерал-лейтенанта, узятого на поруки, відпустили із зали суду. А міністр оборони Степан Полторак узагалі назвав свого заступника незамінним у діяльності структурних підрозділів, спрямованої на розвиток озброєння і військової техніки, й повернув його у службовий кабінет. Мовляв, нічого генералами розкидатися, коли надворі війна. А вона, як сподіваються у владі, спише не одне таке “Трейд Коммодіті” із майже 150 млн. збитків.
До слова, у згадуваному опитуванні “Демократичних ініціатив” закінчення бойових дій на Донбасі та притягнення до кримінальної відповідальності корупціонерів називаються чи не найяскравішими сигналами того, що країна нарешті почала рух у правильному напрямку. Наразі ж у владі замість “посадок” застосовується корупційна порука, а прем’єр вважає за ворогів понад 80% співгромадян, які відкрито говорять про корупцію.