2017 року було обліковано 9425 фактiв хабарництва та iнших корупцiйних злочинiв. До суду потрапили 3139. Вироки були виголошені 1692 корупціонерам. Проте суди винесли усього 107 вироків із термінами позбавлення волі стосовно осіб, які вчинили корупційні злочини. Понад 1500 спійманих “на гарячому” чиновників-хабарників відбулися штрафами та іспитовими термінами.
У більшості випадків, як свідчать результати аналізу даних Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, при ухваленні вердиктів судді використовують законодавчу можливість присуджувати м’якіше покарання. Відтак штрафні санкції за скоєння корупційних злочинів держслубовцями нівелюють запобіжні заходи антикорупційного діяльності.
«Чи винуваті судді? Ні, вони ухвалюють рішення в рамках чинного законодавства. Чи ухвалюють вони справедливі рішення? Виглядає на те, що впродовж останніх кількох років у судах напрацьована практика перекваліфікацій корупційних справ у справи з менш обтяжливими наслідками, санкції за які не ведуть до в’язниці, а лише в касу банку. Це також один із наслідків люстрації суддів, яка відбувалася за законами «Про відновлення довіри до судової влади» та «Про очищення влади», а проте буле фактично саботована», – заявив Дмитро Гамаш, керівник ГО «Українська антикорупційна асоціація”.
У суспільстві є запит на результат боротьби з корупцію. Але норми, закладені у Кримінальний та Кримінально-процесуальний кодекси, не сприяє чіткій, справедливій кореляції між провиною та відповідальністю за корупційні правопорушення. Навпаки: чим більше чиновник украв, тим менше шансів, що опиниться у в’язниці. Для корупціонерів, які через хабарі розкрадають мільйони і мільярди бюджетних гривень, такий порядок речей дуже вигідний. Вони відбуваються штрафами, без покарання у вигляді позбавлення волі. Натомість ті, хто вчинили невеликі злочини, отримують «по повній». Їм просто не вистачає грошей на адвоката, який пом’якшив би відповідальність у рамках нинішньої судової системи, вважають у громадській організації.
Відтак назріла дискусія щодо посилення кримінальної відповідальності за вчинення корупційних правопорушень. Якщо прибрати штрафні санкції, натомість запровадивши бодай річний термін ув’язнення – це б стало суттєвим превентивним заходом для профілактики правопорушень.