У січні 2018 року парламент прийняв новий закон про приватизацію.  7 березня документ набув чинності. Фонд державного майна України підготував перелік об’єктів державного майна, які планує виставити на приватизацію. Є серед них і такі, приватизація яких заборонена законом. Проте ФДМУ під керівництвом в.о. голови Віталія Трубарова налаштований продати і їх.

Щоби виконати урядовий план надходжень від приватизації у розмірі в 22,5 млрд грн., у новий приватизаційний закон вписали кілька суперечливих положень. Зокрема, приватизація за сценарієм відомства Трубарова загрожує приходу в українську економіку кримінальних коштів, уважають в “Українській антикорупційній асоціації”.

Зокрема, новий закон про приватизацію містить дозвіл брати участь у приватизації української держвласності компаніям, які зареєстровані в офшорних зонах або країнах з “чорного списку” FATF.
“Фактично, доходи нелегального бізнесу, “відмиті”, отримані злочинним шляхом, корупційні кошти зможуть узяти участь у приватизації. Є лише одна умова: щоби частка компанії з офшору у статутному капіталі покупця становила менше 50%. І ще одна загрозлива новація приватизаційного закону: до купівлі допустять компанії, власники яких мають менше 10% у статутних капіталах і є резидентами країни-агресора”, – зазначив президент ГО “Українська антикорупційна асоціація” Дмитро Гамаш.

Зрештою, за основними положеннями нового закону приховане намагання розпродати державне майно за значно меншою ціною, ніж воно вартує.

“Законопроект скасував підготовку до приватизації та передприватизаційну підготовку і зняв контроль за відповідальністю за порушення законодавства при приватизації. Це збільшує вірогідність застосування корупційних схем для призначення у ДП “свого” керівника і подальшого маніпулювання основними засобами, кердиторською заборгованістю та стартовою ціною об’єкту приватизації”, – зазначив експерт із питань приватизації Дмитро Качур.

За його словами, приватизація акціонованих підприємства здійснюватиметься за початковою ціною акцій, що не принесе у держбюджет прогнозованих доходів. Різниця між очікуваним і реальним виторгом може становити десятки разів. До прикладу, стартова ціна продажу “Одесаобленерго”, за новим законом, становитиме 38 млн грн (152 млн акцій оцінені за номіналом у 25 коп.). За старим законом, оцінка 25% пакету “Одесаобленерго” становила 631,3 млн грн. Різниця – майже у 17 разів!

Іще одна новація закону: працівники підприємств втрачають право на першочергову безкоштовну приватизацію, а селяни – право розпаювати землі, які перебували у постійному користуванні державних підприємств. При цьому всьому терміни позовної давності для оскарження приватизації об’єктів малої приватизації обмежені 3 місяцями. Вочевидь, це спроба приховати злочинні оборудки. І напевне не випадково керівництво Фонду державного майна зараз перебуває у руках Віталія Трубарова.

Виконувати обов’язки  голови ФДМУ Трубаров почав у вересні  2017 року, будучи керівником апарату відомства. До слова, таке рішення уряду не відповідало чинному законодавству: виконання обов’язків голови ФДМУ можна покласти лише на заступника. Уряд сам і виправив свою помилку аж 20 грудня, запровадивши “під Трубарова” нову, п’яту за рахунком посаду заступника, призначивши його на неї та доручивши виконувати обов’язків голови.

Призначенню Віталія Трубарова не завадило й кримінальне провадження щодо незаконної приватизації приміщень Міністерства аграрної політики та продовольства у 2013 році.  Генеральна прокуратура досі розслідує роль кожного учасника злочинної групи, яка вивела з державної власності понад півтисячі квадратних метрів приміщення на Хрещатику, 24.

Історія цієї приватизації вийшла у публічну площину наприкінці серпня 2014 року. Тоді Міністерства аграрної політики та продовольства саме провело фінансовий аудит діяльності збиткового державного підприємства “Агроінвест” за 2013 рік. Управління внутрішнього аудиту виявило “факти недотримання вимог законодавства та внутрішніх регламентів щодо виконання планів, процедур, законності і достовірності фінансової звітності”, ідеться у повідомленні на сайті МінАПП.

Натомість у  ГПУ вже рік як розслідували кримінальне провадження  за фактами неналежного виконання службових обов’язків посадовими особами Міністерства аграрної політики та продовольства України та Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києві під час продажу за заниженою вартістю нежилих приміщень державної та комунальної власності у м. Києві. Провадження №42013000000000273 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.08.2013 року. Але лише 25 травня 2017 року слідчий Управління з розслідування злочинів, вчинених злочинними організаціями, звернувся до Печерського районного суду м. Києва  з клопотанням про тимчасовий доступ до дреєстраційної справи ТОВ “КРОНА-2”. Це підприємство із 12.01.1997 року використовувало нежитлове приміщення площею 516,6 кв. м. на Хрещатику, 24 під пивний ресторан “Шато де Флер”. У відкритих джерелах інформації власниками “Крони-2” називалися громадяни Андрій Задорожний, Віктор Гусак, Іскандер Кірімов та Дмитро Потєхов.

Із матеріалів кримінального провадження вимальовується схема відчуження державного майна.

На початку серпня 2011 року майже одночасно реєструються три компанії: ТОВ “КПШ”, ТОВ “ППМГ” та ТОВ “ГЛАВ ПИВ ТРЕСТ”.  Тоді ж державне підприємство “Агроінвест”, засноване аграрним міністерством 010 року, замовляє у ТОВ Консалтинговий центр “Маркон” проведення оцінки нежитлових приміщень площею 516,6 кв. м. розташованих по вул. Хрещатик, 24 – з метою передачі їх в оренду. “Маркон” блискавично оцінює об’єкт у 8 243 000 грн. (без врахування ПДВ).

Наступного ж дня керівництво “Агроінвесту” надсилає листа в Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву, в якому не висловлює заперечень щодо передачі нежитлових приміщень на Хрещатику в оренду.

Орендарем зголосилося бути ТОВ “КПШ”. Компанії лише 9 днів після юридичного створення, а вона вже просить у Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву приміщення на Хрещатику в оренду для розміщення закладу громадського харчування. Як тут відмовити, якщо проти укладення договору про оренду не заперечувало в листі саме керівництво Мінагрополітики.

Договір про оренду приміщення площею 516,6 кв. м. на Хрещатику РВ ФДМУ по м. Києву та ТОВ “КПШ” уклали 13.10.2011 року. Через півроку, 28.04.2012 ТОВ “КПШ” звернулось з листом до РВ ФДМУ по м. Києву щодо приватизації орендованих приміщень на Хрещатику – у зв’язку зі здійсненням невід’ємних поліпшень орендованого державного майна. “Покращення” оцінили у суму 2 649 160, 99 грн., у т.ч. ПДВ, а їх виконавцями виступили ТОВ “Фіброліт 7” та ТОВ “Сана юг”.

На цій підставі РВ ФДМУ по м. Києву 03.05.2012 направило листа до МінАПП щодо можливості приватизації приміщень орендарем ТОВ “КПШ”.

Санкцію на приватизацію 10.05.2012 року підписав міністр аграрної політики та продовольства України Микола Присяжнюк (усупереч абзацу другого п. а, ч. 2 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна»).

У жовтні 2012 року Фонд державного майна України розглянув документи ТОВ “КПШ” та РВ ФДМУ по м. Києву і прийняв наказ № 3714, за яким об’єкт державної власності – нежитлові приміщення площею 516, 6 кв. м по вул. Хрещатик – приватизовуються ТОВ “КПШ”.

Компанія провела державну реєстрацію права власності. Після чого 6 лютого 2013 року ТОВ “КПШ” та та РВ ФДМУ по м. Києву уклали договір купівлі-продажу нежилих приміщень загальною площею 516, 6 кв. м. на Хрещатику.

Сума договору, який підписали сторони  – Олександр Підкіпний і Віталій Трубаров – склала 13 054 800 грн. Через три тижні ТОВ “КПШ” продало майно ТОВ “ППМГ” за 16 млн грн., а “ГЛАВ ПИВ ТРЕСТ” його орендував під пивний ресторан.

Через заниження ринкової вартості відчуженого майна у цій обородці територіальна громада м. Києва недоотримала 2 070 400 грн. Згідно з висновком будівельно-технічної експертизи від 30.10.2015 р., ринкова вартість цього об’єкту приватизації на 30.11.2012 року становила 15 125 200 грн., а не 13 054 800 грн.

Оцінка також встановила, що в нежилих приміщеннях інтер’єр впродовж 2011-2012 років не змінювався. Оновили лише гостьові санітарні вузли. Відтак “покращення”, які виконали аж  дві компанії – ТОВ “Фіброліт 7” та ТОВ “Сана юг” – виявилися фіктивними, але ефективними для оборудки.

А як склалася доля фігурантів приватизаційного процесу?

“Агроінвест” потрапив у перелік на ліквідацію, у який МЕРТ у листопаді 2017 року вписав іще 1254 державних підприємств. ТОВ “КПШ” уже ліквідоване, а ТОВ “КРОНА-2” перейменовано у ТОВ “БУШМІЛС” і продане третій особі.

Екс-міністр Микола Присяжнюк перебуває у розшуку. Екс-керівник Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву Віталій Трубаров уже понад півроку керує Фондом державного майна.